Дні творення
У цій серії гобеленів світ постає не як завершене творіння, а як процес – вразливий, тривожний і сакральний водночас. Тут вода ще памʼятає темряву, дерева проростають крізь знаки, риби рухаються у первісній тиші, а яблуко стає не плодом, а символом вибору, знання й втрати невинності. Кожен гобелен постає окремим днем творення – окремим станом матерії, що лише починає усвідомлювати себе.
Нитка працює як жест упорядкування хаосу: з переплетення кольору, фактури й знаків народжується новий простір. Гобелени не лише декоративний обʼєкт, а носій памʼяті, міфу та внутрішнього ландшафту, формують власний космос – між біблійним міфом і особистою памʼяттю.
Хрести, хвилі, небесні знаки, фрагменти тіл і рослин виникають як сліди нового світу, що народжується з хаосу. Тканина тут працює як метафора самого акту створення: нитка за ниткою вибудовується простір, світло, рух і сенс.
У роботах поєднуються архаїчна символіка та сучасна пластика образу. Вони не ілюструють біблійний сюжет буквально, а радше створюють атмосферу моменту, коли світ лише набуває форми – між раєм і землею, між світлом і безоднею.
Дні творення
У цій серії гобеленів світ постає не як завершене творіння, а як процес – вразливий, тривожний і сакральний водночас. Тут вода ще памʼятає темряву, дерева проростають крізь знаки, риби рухаються у первісній тиші, а яблуко стає не плодом, а символом вибору, знання й втрати невинності. Кожен гобелен постає окремим днем творення – окремим станом матерії, що лише починає усвідомлювати себе.
Нитка працює як жест упорядкування хаосу: з переплетення кольору, фактури й знаків народжується новий простір. Гобелени не лише декоративний обʼєкт, а носій памʼяті, міфу та внутрішнього ландшафту, формують власний космос – між біблійним міфом і особистою памʼяттю.
Хрести, хвилі, небесні знаки, фрагменти тіл і рослин виникають як сліди нового світу, що народжується з хаосу. Тканина тут працює як метафора самого акту створення: нитка за ниткою вибудовується простір, світло, рух і сенс.
У роботах поєднуються архаїчна символіка та сучасна пластика образу. Вони не ілюструють біблійний сюжет буквально, а радше створюють атмосферу моменту, коли світ лише набуває форми – між раєм і землею, між світлом і безоднею.
