Володимир Богуславський
Ви є тут
Художник, концептуальний митець
Володимир Богуславський, видатний митець, який активно виявляв свою постмодерністську формотворчу естетику, що так сильно відрізнялася від соціалістичного реалізму 80-х років, відомий своїм прихильникам насамперед ідеально стилізованими сюжетними творами: вишуканими пейзажами, натюрмортами, в яких разом із експресивними кольорами тонка деталізація і стилізація, ретельно виважена до найменших деталей.
Володимир Богуславський працює практично у всіх жанрах живопису – натюрморті, портреті, пейзажі, абстрактних композиціях. Митець, незважаючи на великий досвід, перебуває у постійному пошуку та експерименті. Богуславський не просто митець, він митець-філософ, мислитель, інтелектуал і споглядач. Однак сам митець зазначає, що його роботи говорять самі за себе, тому вважає зайвим ускладнювати їх сприйняття мистецькими концепціями чи інтерпретаціями. Це дає можливість глядачам вести творчий діалог із творами Володимира Богуславського та знаходити в них щось своє, а отже, бути співтворцями.
Володимир Богуславський працює практично у всіх жанрах живопису – натюрморті, портреті, пейзажі, абстрактних композиціях. Митець, незважаючи на великий досвід, перебуває у постійному пошуку та експерименті.
Усіх їх об’єднує провідний «драматургічний» підхід автора: баланс спрощених, лаконічних форм та інтервалів між ними насичує твори внутрішньою напругою за відсутності явної дії. Геометризовано-декоративне вирішення композицій далеке від сухих раціональних схем, це живий, емоційний і водночас герметичний, «очищений» від катаклізмів і розчарувань реального життя світ.
Володимир Богуславський народився 1954 року в Києві. 1973 – 1978 рр. – навчався у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва. Став відомим після відомих Седнівських молодіжних пленерів (1988), де брав участь на запрошення Т. Сільваші, а також виставки молодіжного мистецтва «Совіарт» (1989-1991). Учасник численних міжнародних виставок, масштабних презентацій національного мистецтва в Україні та світі.
Улюблений колір художника – синій. Сам художник пояснював свою любов до синього так: «У синьому є простір — відчуття, що ось-ось щось станеться».
Формальна естетика європейського постмодернізму з його рафінованим геометризовано-декоративним пошуком знайшла вдячного послідовника в особі Володимира Богуславського. Занадто суха і раціональна на перший погляд система дала художнику унікальну можливість зануритися у свій ефемерний герметичний світ, ізольований від катаклізмів і розчарувань реального життя. А цитування постмодернізму дозволило звернутися до перевірених часом сюжетів світової класики, адаптувавши їх до сучасної абетки художніх кодів і символів. Зосередженість, споглядання, тиша – знаряддя митця на шляху до мети: знайти золоту середину між життям і мистецтвом. В умовності мерехтливого сонячно-місячного сяйва пейзажів і натюрмортів Володимира Богуславського банальність реальності переходить у філософські метафори з розряду вічних роздумів людства про сенс життя та шкалу справжніх цінностей.
